Level 2
Level 1

Літера А


289 words 0 ignored

Ready to learn       Ready to review

Ignore words

Check the boxes below to ignore/unignore words, then click save at the bottom. Ignored words will never appear in any learning session.

All None

Ignore?
А-ба-ба-га-ла-ма-га
книжкове видавництво, діє у м. Київ з 1992
А-форматів послідовність
(A series) згідно з міжнародним стандартом ISO, що включають в себе формати від 4А з розмірами 1682х2378, А0 з розмірами 841х1189 до А10 з розмірами 26х37, отримані з відповідних аркушів форматів серії RA та SRA. Кожен наступний формат виходить з попереднього шляхом складання аркуша навпіл. Співвідношення довжин сторін становить 1 до квадратного кореня з 2.
Абгар Дпір
(16 ст.), другий (після Акопа Мегапарта) вірменський друкар, до 1890-х, поки не були виявлені першодруки 1512–1513, вважався вірменським першодрукарем, Туреччина – Вірменія
Аберація
хибність, відхилення від істини; обман зору.
Абетка Брайля
див. Шрифт Брайля
Абреже
скорочений переказ якогось твору, витяг із нього (найчастіше використовується в літературі й кіномистецтві), покликаний підготувати читача або глядача до сприйняття того, про що йтиметься далі
Абстрактність реклами
характеристика того чи іншого (високого або низького) рівня доступності реклами для членів різних соціальних груп, різних верств споживачів.
Авантаж
демонстрація благополуччя, удачі у веденні справ.
Авантитул
сторінка книги, розташована перед титулом
Автентика
1) новели імператора Риму Юстиніана та інші імператорські накази, 2) оригінали актів
Автентифікація
1) визначення справжності повідомлення, абонента-відправника й абонента-одержувача; 2) автентифікація джерела даних – підтвердження справжності джерела одержаних даних; 3) підтвердження справжності однорангового об'єкта, який є партнером по з'єднанню
Автентифікація інформації
(англ. authentication information) встановлення автентичності інформації виключно на основі внутрішньої структури самої інформації незалежно від її джерела.
Автентичний
(< грец. authentikos - справжній) - тотожний самому собі; такий, що відповідає оригіналу, дійсний, цілком вірогідний, заснований на першоджерелах. А. вважають оригінальні, точні тексти творів певних авторів, їх епістолярій, щоденникові записи тощо, наявні у рукописах, першодруках, авторській коректурі.
Автентичний документ
документ, що ґрунтується на першоджерелі, справжній, дійсний, вірний.
Автобіографія
літературний жанр та термін діловодства
Автографічна книга
рукописне видання (лист, брошура, книга), оформлене і виготовлене повністю самим автором.
Автоінтерв'ю
опитування самого себе по заданому запитальника (тесту) і подальше поширення підсумків
Автокорегування
напівавтоматична або автоматична коректура в комп'ютерному наборі до виведення копії тексту
Автоматизм мовлення
мовленнєві навички адресанта (мовця), здійснювані поза контролем свідомості, сформовані в результаті багаторазового виконання певних мовленнєвих дій і мовленнєвих операцій
Автоматизм у комунікації
відсутність у мовця (адресанта, автора) свободи вибору мовного елемента; обумовленість наступного повідомлення (слова, словосполучення) правилами або закономірностями побудови пропозиції, притаманними конкретній ідіоетнічній мові
Автоматизована бібліотечна система
Автоматизована система, призначена для виконання певних бібліотечних функцій.
Автоматизоване комплектування фонду
комплектування інформаційного фонду, здійснюване автоматизованим способом (ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять).
Автопромоція
мистецтво самостійної іміджевої розкрутки фігуранта політичного чи комерційного ринку
Автор
фізична особа / особи, творчою працею якої / якої створено твір (документ)
Авторедагування
вдосконалення автором свого закінченого твору, зазвичай при підготовці його до видання
Автореферат
короткий виклад наукової праці, підготовлений автором і надрукований для попереднього ознайомленням з твором
Авторизація
1) надання автором повноважень чи згоди на якусь дію, наприклад, на переклад, інсценізацію чи екранізацію твору; 2) процедура з’ясування особистості при підключенні до обчислювальної техніки
Авторизована копія
копія авторського оригіналу твору, вичитана, виправлена та завізована автором.
Авторизоване видання
видання, тексти та складу якого підготовлені не автором, а, напр., упорядником, але переглянуті і схвалені автором.
Авторизований переклад
переклад, прочитаний і схвалений автором оригінального видання, з якого зроблений цей переклад.
Авторитетна інформація
термін, застосовуваний у західній журналістиці та коммунікатівістиці, де публікація подібної інформації вважається одним з найважливіших принципів теорії соціальної відповідальності. Мається на увазі, що ця інформація отримана з надійних джерел, і якість її не повинно викликати сумнівів.
Авторська колонка
твір у сучасній періодичній пресі, який належить до групи художньо-публіцистичних жанрів і найближче стоїть до невеличкого есе.
Авторська програма
??? Авторська рада дорадчий орган при редакторі чи відділі редакції; формується на громадських засадах із представників комунальної влади, місцевих громадських організацій і постійних дописувачів газети. У сучасних умовах А.р. діє при небагатьох редакціях ЗМІ. Авторська серія серія, всі випуски якої належать одному автору або одного колективу співавторів. Авторське видання видання, видавцем якого виступає сам автор. Авторський заголовок (документознавство) заголовок, що вказує на ім’я автора документа (ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення). Авторський знак (Кеттерівський знак) умовна позначка прізвища автора книги чи першого слова назви документа (при відсутності індивідуального автора), що складається з першої літери даного прізвища (назви) і порядкового номера даного прізвища (назви) за авторськими таблицями. Він використовується у бібліотеках для спрощення розстановки книг у алфавітному порядку і входить до складу шифру книги. Авторський колектив група осіб, об'єднаних для того, щоб разом створити твір, видання за єдиним задумом і планом. Працювати може як кожен окремо, так і всі разом. Працюючи окремо (кожен над своєю частиною), співавтори розподіляють обсяг і розділи роботи за домовленістю (як правило, це фіксується письмово). У договорі між видавництвом та А.к. бажано передбачити солідарну відповідальність усіх членів колективу: за порушення умов договору одним автором відповідають усі, незважаючи на те, що кожен може працювати окремо над своїм розділом або частиною матеріалу. Для того, щоб уникнути конфліктів між видавництвом і членами А.к., у договорі бажано також зафіксувати порядок прізвищ на титульному листі та форму представлення авторів у виданні: кому доручено керівництво авторським колективом, хто вповноважений вести справи з видавництвом від імені всього А.к. тощо. Авторський оригінал оригінал літературного або іншого твору, поданий автором у видавництво для підготовки та видання. А.о. може подаватися в рукописному, машинописному вигляді, а також на електронних носіях. Авторський примірник видаваний автору безкоштовно примірник видання; число А. п. встановлюється в авт. договорі за згодою сторін. Авторські примітки примітки, які належать автору і є одночасно частиною апарату видання, оскільки пояснюють і доповнюють основний текст. А.п. варто подавати у посиланнях, бо при цьому більша вірогідність того, що читач познайомиться з ними у потрібний момент, ніж коли їх винести у кінець видання або твору. Авторські таблиці алфавітні переліки початкових буквосполучень найбільш поширених в даній мові прізвищ (або перших слів назв твір. за відсутності індивідуального автора), розташовані стовпцями і пронумеровані арабськими цифрами від 11 до 99 (в двозначних А. т. для невеликих бібліотек) або від 111 до 999 (в тризначних А. т. для великих бібліотек). Вперше А. т. Склав в кін. 19 в. амер. бібліотекознавець Ч. Кеттер. А. т. Для рос. мови були розроблені і видані в 1916 Л. Б. Хавкіною. Пізніше їх складали також А. і М. Артюшкова (1926) та Ю. В. Григор'єв (1940). Найбільш широке застосування в практиці роботи рад. бібліотек отримали А. т. Хавкіної. Автотип первісний відбиток з оригіналу Автоцензура див.: Цензура. Агат (шрифт) 1) шрифт з кеглем у 5,5 пунктів, 2) одиниця, що використовується для вимірювання висоти колонки, дорівнює 0,071 дюйма Агенда сеттинг ???
Агенда у соціальних комунікаціях
перелік питань, що підлягають обговоренню на нараді, діловій зустрічі, засіданні; як правило розсилається учасникам завчасно
Агент з реклами
(англ. publicist) - особа, що представляє рекламне агентство і веде від його імені справи та здійснює контакти з потрібними організаціями та особами.
Агентство інформаційне
організація, що збирає та пересилає новини за призначенням
Агентство преси
див.: Інформаційне агентство
Агентство преси «Новини»
інформаційна організація в СРСР
Агентство рекламне (повного циклу та інші)
(Full service agency) рекламне агентство, яке забезпечує маркетингові функції клієнта і виконує такі функції: дослідження, аналіз, управління рахунком, розробка творчих концепцій, закупівля рекламних площ, виробництво рекламних матеріалів.
Агенція медіа, PR
спеціалізований суб'єкт інформаційної діяльності, зареєстрований як юридична особа у формі інформаційного підприємства — організації, служби, підприємства, що спеціалізується у сфері надання інформаційних послуг
Аграф
застібка у вигляді ошатною пряжки або ажурного металевого гачка в старовинних книжкових палітурках
Агрегатор новин
комп’ютерна програма, призначена для того, щоб відбирати в автоматичному режимі для індивідуального користувача повідомлення на визначену тему
Агресивні сигнали
(Aggressive Cues) — інформація, що міститься в зображенні насильства в мас-медіа, яка вселяє думку про доречність агресії проти конкретних жертв.
Ад хок
правила, що регулюють діяльність організацій, установ або представників тимчасового характеру, створених для виконання спеціальних завдань
Адвербіалізація повідомлення
одне з завдань редагування, яке полягає в пристосуванні повідомлення до того місця (локалізація), часу (темпоралізація) та ситуації (ситуатизація), в яких реципієнти його сприйматимуть
Адвертайзінг
повідомлення, звернення на що-небудь уваги, рекламування, система реклами, організація та процес інформування, а також рекламна справа як рід діяльності, рекламний бізнес
Адверторіал
непряма реклама суперечливих явищ, що просуває будь-яку продукцію через журнал під заголовком звичайної статті
Адвокасі
термін, що означає кампанію, яка спрямована на представництво та захист прав та інтересів певної соціальної (або професійної) групи
Адліб
експромт, імпровізація ведучого на радіо або мовний супровід у музичних радіопрограмах
АІДА
AIDA, прийнята у практиці американського маркетингу модель споживчої поведінки, що описує послідовність подій, які ведуть до ухвалення рішення про покупку: увага – інтерес – потреба – дія
Ай-стопер
предмет, знак, який використовується в рекламі і PR для привертання уваги
Академвидав"
назва видавництва
Академії наук СРСР видавництво
див.: "Наука"
Академічна бібліотека
Бібліотека, яка є структурним підрозділом академічного науково-дослідного інституту (установи), що організовує бібліотечне обслуговування його колективу. Перебуває у віданні Академії наук.
Академкнига"
див.: Система книготоргівельна
Академперіодика
видавництво НАН України
Акаунт
??? Аккаунт-менеджер ???
Акліматизування документів, Акліматизація документів
поступова адаптація фізичних властивостей документів до нових кліматичних умов.
Акоп Мегапарт
(15–16 ст.), вірменський першодрукар, Вірменія – Італія
Акредитація
процедура офіційного визнання авторитетним органом правочинності органу чи особи представника виконувати певні завдання
Акредитація журналіста
(франц. accreditation, від лат. аccredo — довіряю) — дозвіл державної організації чи установи, органу партії чи громадської організації на присутність на їхніх інформаційних заходах (прес-конференціях, брифінгах, нарадах) уповноважених редакціями журналістів за умов дотримання редакціями правил акредитації, встановлених цими органами, організаціями чи установами. Як правило, в Україні діє реєстраційний, а не дозвільний принцип акредитації. Ст. 3 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» проголошує: «Акредитація журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при органах державної влади та органах місцевого самоврядування здійснюється в цих органах шляхом їх реєстрації на підставі офіційного подання засобу масової інформації до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або за заявою журналіста і технічного працівника з пред’явленням ними відповідних документів, що підтверджують їх професійний фах, або рекомендації професійного об’єднання журналістів.
Акт комунікативний
одне з найзагальніших понять комунікативної лінгвістики; інтеракція; процес спілкування, який відбувається в певному місці на пересіченні осей простору і часу між адресантом і адресатом, результатом котрого є дискурс (текст)
Акт мовленнєвий
складова повідомлення (висловлення), цілеспрямована мовленнєва дія; одиниця нормативної соціомовної поведінки, яка виявляється у межах прагматичної ситуації комунікативного акту
Акт подібності
продаж візуально ідентичного товару з торговельною маркою, що належить іншому авторові
Акт спілкування
див.: Акт комунікативний.
Акт у документознавстві
офіційний документ, запис, протокол
Акти гродські та земські
документи, пов'язані з діяльністю гродських судіє та земських судів у феодальній Польщі і Литві 15–18 ст.
Акти державного управління
акти, які видаються на основі і для виконання законів виконавчими і розпорядчими органами державної влади
Акти історичні, зібрані та видані Археографічною комісією
п'ятитомне зібрання, видане Археографічною комісією у 1841–1842 у м. Санкт-Петербург (Росія)
Акти, що видавалися Віленською Археографічною комісією
39-томне серійне видання історичних документів з фондів Віленського центрального архіву, а також архівів північно-західних губерній Російської імперії, що виходило друком у 1865–1915
Акти, що стосуються історії Західної Росії
5-ти томна збірка документів з історії Росії, України, Білорусії та Литви 1340–1699, що виходила друком у Російській імперії у 1846–1853
Акти, що стосуються історії Південної та Західної Росії
15-томна збірка документів, переважно з історії України та Білорусії 14–17 ст., що виходила друком у Російській імперії протягом 1863–1892
Актові книги
збірники оригіналів та копій документів XV - XVIII ст., вписаних або засвідчених різними судами
Актування літератури
процес складання актів на друковану та іншу продукцію, що приймається у фонд або вилучається з нього.
Акты Московского государства
Серія джерельних публікацій
Акцентуаційні норми
норми, які визначають правильний словесний наголос.
Акцидент-гротеск
стара назва прямого напівжирного рубаного шрифту
Акції імеджмейкінгу
(приєднання клієнта). Ефект заснований на "психологічній підзарядці", коли людина несвідомо засвоює емоційний стан групи або авторитетної для неї особи.
Александрійська бібліотека
бібліотека, найбільша й найвідоміша бібліотека періоду еллінізму.
Алігат
(от лат. alligo — прив'язую) — різновид об'єднання друкованих чи рукописних видань під однією обкладинкою, палітуркою, які не поєднанні за змістом, авторською приналежністю чи будь якою іншою типологічною ознакою.
Алісов, Михайло Іванович
(1832–1895), винахідник набірно-пишучої машини та гектографа, Росія.
Алограф
чужий рукопис, напис чи підпис, що, на відміну від автографа, не є вірогідним документом, а, як правило, підробкою
Алфавітизм
деяка перевага, яку в рекламній комунікації мають фірми з назвами, що починаються з літер першої частини алфавіту
Альберт, Йозеф
(1825–1886), фотограф, удосконалив фототипію, Німеччина
Альбом
книжкове або комплектне аркушеве образотворче видання, що має або не має пояснювальний текст
Альбоми де ля Фліза
альбоми, ілюстровані численними малюнками з різних аспектів культури та побуту селян українських селян етнографом французького походження Домініком П'єром ле ля Флізом
Альбомний формат
формат документа, в якому ширина перевершує висоту.
Альбуміновий відбиток
фотовідбиток, отриманий на альбуміновому покриві, що оброблений чутливими до світла солями срібла і зазнав впливу світла через фотонегатив (ДСТУ 4419-2005. Документи аудіовізуальні. Терміни та визначення понять).
Альд Мануцій
(1449–1515), видавець та книгодрукар, засновник Видавничого дому Альда (1494–1597), який залишив помітний слід в історії світового книгодрукування, Італія
Альдини
стародруки 15–16 ст., що видавалися венеційським Видавничим домом Альда, Італія
Альмагест
класична праця Клавдія Птолемея, що з'явилася близько 140 і включала повний комплекс астрономічних знань Греції та Близького Сходу того часу
Альманах библиофила"
1) збірник Ленінградського товариства бібліофілів, який випускався у 1929 р. На сторінках видання опубліковано «Філобіблон» Р. де Бери (уривки), повість французького письменника Ш. Нодье «Бібліомани», статті М. М. Куфаєва, О. І. Малеіна, Ф. Г. Шилова та ін. 2) «Альманах бібліофіла» видання, що відображає інтереси професіоналів книжкової справи, бібліофілів, книголюбів. Видання, що продовжується, з 1973 р. випускається видавництвом «Книга» (орган Всесоюзного добровільного товариства шанувальників книги).
Альтернативна журналістика
???
Альтернативна преса
???
Альтернативні комунікації
(alternative communications) - комунікації протилежні за ідейною спрямованістю стандартним моделям монополізованої інформаційно-розважальної індустрії. Охоплює альтернативні ЗМІ, популярні концерти, театральні вистави, карнавали, ходи, фестивалі, ярмарки, мітинги.
Альтернативні носії реклами
носії реклами, що не відносяться до стандартних загальноприйнятим категоріям друкованої, радіо, телевізійної, транспортної або зовнішньої реклами.
Амбарцумян, Захарій Миколайович
(1903–1970), бібліотекознавець, розробник схеми класифікації бібліотечної системи в СРСР, Азербайджан – Вірменія – Росія
Американська енциклопедія"
універсальна енциклопедія, що видається в Нью-Йорку, і є однією з найбільших енциклопедій англійською мовою.
Американський архівіст (журнал)
часопис
Аморфна сфера комунікації
див.: Сфера нерегульованого спілкування
Амперсенд
символ &, в англійській мові означає об’єднання
Амплікація
1) копія розписки про прийняття грошей, 2) копія певного акта
Ампліфікація
ораторський та стилістичний прийом, стилістична фігура, що становить низку мовленнєвих конструкцій або окремих слів, розміщених в тексті за принципом підвищення змістового та емоційного напруження.
Аналіз інформації
(analysis of information / message) - вивчення, трактування інформації того чи іншого виду. Прийнято розрізняти наступні види аналізу інформації: контент-аналіз, структурний, сюжетний, автобіографічний, іконографічний, семиотический, ідентифікаційний, ідеологічний, філософський, естетичний, етичний, мотиваційний, культиваційна, герменевтичний аналіз, аналіз стереотипів, персонажів та ін.
Аналіз крос-культурний
див.: Дослідження дискурсу крос-культурне.
Аналіз методом критичного шляху
техніка планування складної операції, наприклад, видання нової газети чи журналу і просування їх на ринок. при цьому враховується, що фінансові та інші витрати слід звести до мінімуму, а випуск пілотних примірників видань зробити якомога швидше. Вся операція розбивається на певні етапи і зображується графічно, щоб було наочно видно, яким чином кожен етап узгоджується з іншим, що, хто і в який термін повинен провести окремі етапи операції.
Аналіз фреймів
(Frame Analysis) - згідно цієї теорії Гофмана, люди користуються власними очікуваннями, щоб розібратися в повсякденному житті.
Аналітична журналістика
Жанр журналістики, що припускає обов'язкову наявність яскраво вираженого аналітичного початку, пріоритетність компетентного, часом наукового, осмислення проблеми чи процесу над простим інформуванням, констатацією факту. Предметом аналітичної журналістики нечасто стають поточні події, історично цей жанр журналістики не відноситься до оперативних. Зате обов'язковою ознакою цього жанру є наявність в публікації елементів прогностики, визначення шляхів і методів вирішення даної проблеми.
Аналітична кореспонденція
широко поширений жанр сучасної журналістики. Сутність цього жанру стає зрозумілою в результаті виявлення особливостей публікацій, «підводяться» під нього. Предметом для аналітичної кореспонденції можуть бути будь-які події, явища, феномени. У цьому відношенні вона близька таким, наприклад, інформаційним жанрам, як репортаж, звіт, інформаційна кореспонденція. Однак аналітична кореспонденція відрізняється від названих жанрів іншими жанроутворюючими факторами.
Аналітичний звіт
є одним з традиційних жанрів в аналітичній журналістиці і одним з найбільш «стародавніх» жанрів журналістики в цілому. Предметом сучасного аналітичного звіту є результат вербальної діяльності спеціально зібралася групи людей, а простіше кажучи - виступи, доповіді, промови учасників всіляких зборів, засідань, з'їздів, зльотів, конференцій і т.п. Цей же предмет може бути відображений журналістом і в жанрі замітки, репортажу, кореспонденції, інформаційного звіту властивими цим жанрам способами, мовою й ін.
Аналітичний метод контролю
див.: Істинність твердження.
Аналогова форма документу
форма представлення документа в аналоговому середовищі. Поняття «аналоговий документ» включає в себе всі традиційні форми подання документів на аналогових носіях: папері, фото і кіноплівці і т.п. Наприклад, традиційний текстовий паперовий документ відноситься до аналогових документам. Аналогова форма представлення може бути перетворена в дискретну за допомогою оцифровки.
Анапістографічна книга
(від грец. an - отрицат. частка і opistho'graphos - пописаний на звороті), рукописна або друкована книга, текст якої поміщений лише на одній стороні аркуша. До А. к. відносяться свитки, а також ксілографіч. книги, складені з листів, віддрукованих з одного боку і склеєних чистими смугами всередину. На відміну від А. к. В опістографіч. книгах текст відтворений на лицьовій і на зворотній сторонах аркуша.
Аннали какчикелів
літопис какчикелів, літературно-історична та міфологічна пам’ятка народу какчикель 16 ст., одне з найважливіших джерел із історії колонізації Центральної Америки іспанцями з погляду корінного населення
Анонс
(франц. annonce — об’ява) — попереднє оголошення про наступну подію (прибуття іноземної делегації, введення в дію підприємства, прес-конференцію, театральну виставу, відкриття художньої виставки, концерт, демонстрацію кінофільму тощо). У сучасній журналістській практиці А. називають опубліковане на першій сторінці газети повідомлення про матеріали, надруковані всередині номера, або оголошення в попередньому номері (як правило, на останній сторінці) про зміст наступного номера газети; демонстрацію фрагментів майбутніх художніх фільмів, серіалів і передач на радіо й телебаченні.
Анотація
стислий коментар чи пояснення щодо документа чи його змісту, виду, форми та інших особливостей, іноді його короткий опис
Антиглянець
журнал, у якому поєднані правдиве інформування читача, публіцистика світоглядна з яскравим поліграфічним виконанням, використанням великої кількості ілюстративного матеріалу, характерними для журналу глянцевого
Антиква
шрифт із закругленими контурами
Антикварна книга
(від лат. antiquus - стародавній), у практиці рад. торгівлі книга, видана з початку друкарства по 1850 включно. У Росії термін "А. к." з'явився в 2-й пол. 19 в. і замінив спочатку існували назв. "стародрук" і "книга, видана в 18-му сторіччі". Часто поняття "А. к." помилково ототожнюють з термінами стара книга і рідкісна книга, яка може бути як антикварною, так і букіністичною книгою. В А. к. включають також інкунабули і палеотипи. А. к. оцінюється методом експертизи, висновком фахівців.
Антинормалізаторство
див. Культура мови
Антиреклама
1) негативна політична реклама, 2) реклама, яка виконана так непрофесійно, що викликає негативну реакцію в споживача й породжує в нього небажання купувати пропонований товар
Антисептування документів
процес оброблення документів хімічними речовинами, що знешкоджують мікроорганізми.
Антрефіле
коротка газетна замітка, подібна до лаконічного коментаря чи стислої репліки
Анулювання ліцензії на мовлення
Анулювання ліцензії на мовлення здійснюється Національною радою у випадках, передбачених Законом України Про теле-радіомовлення від 21.12.1993 No 3759-XII
Аншлаг у видавничій справі
шапка, великий заголовок в газеті
Апарат видання, Службова частина видання
складова частина оригіналу (видання), до якої належать доповнюючі, джерельні, пошукові та інші компоненти
Апарат іміджмейкерства
комплекс методів створення телевізійних прийомів, формування телевізійних образів реальності (іміджів, медіаподію і телеподія), за допомогою яких можна успішно маніпулювати масовою свідомістю
Апертура у рекламі
ідеальний момент для надання споживачам рекламного повідомлення
Апперцепція
залежність сприйняття від минулого досвіду, запасу знань і загального змісту духовного життя людини
Апограф
1) копія оригіналу; 2) прилад для копіювання малюнків
Апрош
віддаль між літерами у рядку (міжлітерний пробіл)
Арбітрон
електронний пристрій, який встановлюють для вибірки телеглядачів, отримання відомостей про їх уподобання, для порівняння рейтингів популярності телепрограм, а також пристрій для проведення розіграшу лотерей
Аркуш
одиниця об'єму видання, розрізняють аркуші – авторський, паперовий, книжковий, друкарський, умовний друкарський, обліково-видавничий, фізичний друкований аркуш-відбиток
Аркуш авторський
одиниця обчислення обсягу твору в друкарсько-видавничій галузі, що відповідає 40 тис. друкарських знаків прозового тексту (у тому числі пробіли між словами, розділові знаки, цифри) або 700 віршованим рядкам
Аркуш архівного фонду
обліковий документ, що містить номер і назву архівного фонду, його категорію, вказівки щодо місця зберігання, кількості і складу його документів, хронологічних меж, складу документів фонду, його довідкового апарату, а також відбиває усі зміни у цих даних
Аркушівка
неперіодичне аркушеве видання обсягом від 1 до 4 сторінок
Аромабрендування
(Aromatic branding) – створення запланованого асоціативного зв'язку певного аромату з конкретною торговельною маркою (підприємством) для ідентифікації продукції даного підприємства, а також для відмежування товарів чи послуг цієї організації від продукції конкурентів.
Арт-директор
фахівець, який бере участь у розробці творчої стратегії кампанії, керівний творчими групами, презентаціями творчих розробок замовнику, який здійснює контроль за технологією втілення рекламної ідеї в процесі виробництва рекламної продукції.
Артикул у документознавстві
застаріле – стаття, розділ або параграф якого-небудь закону, договору, розпорядження та ін.
Артистизм
сукупність здібностей (перевтілення, чарівність, заразливість, емоційна рухливість), обумовлені фізичними даними людини, особливостями його емоційного апарату, своєрідністю менталітету.
Архейон (журнал)
часопис
Археограф
1) фахівець у галузі археографії; 2) працівник архіву, який здійснює комплекс робіт по підготовці документальних публікацій.
Археографічна комісія АН УРСР
наукова установа, створена 1919 у Києві для публікації документальних матеріалів з історії УРСР. У 1921 до А. к. влилася Тимчасова комісія для розгляду давніх актів. В 1936 А. к. реорганізовано у відділ археографії Ін-ту історії АН УРСР (див. Історії інститут АН УРСР). А. к. видавала "Український археографічний збірник" (т. 1-3. К., 1926-30, "Український архів" (т. 1-4. К., 1929-31) та ін. публікації з історії України, фольклору, етнографії тощо. На деяких виданнях А. к. негативно позначився вплив бурж.-націоналістичних концепцій М. С. Грушевського.
Археографічна комісія ВУАН
ака-дем. установа в складі УАН. Утв. в кінці 1918. У 1921 після злиття AK УАН та Київ, археогр. комісії М-ва нар. освіти УСРР (колишньої Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві) утворено АК ВУАН. За період свого існування (майже 15 років) ця інституція залишила помітний доробок в укр. науці. Організаторами роботи АК були відомі вчені Д. Багалій (перший голова 1918-19), В. Іконников (голова 1921-23), М. Василенко, О. Левицький, О. Грушевський, В. Модзалевський, Ф. Сушицький, В. Кордт та ін. Комісія вивчала, готувала до друку і видавала істор.-правові та істор.-статист, матеріали, документи з історії гайдам. руху, соціально-екон. відносин в Україні 17— 19 ст. (цеховий устрій, питання зем. власності тощо), істор.-літ. пам'ятки. За період діяльності АК вийшло друком 15 томів видань
Археографічна комісія імператорська
Петербурзька археографічна комісія, проводила дослідження старожитностей із історії та побуту народів, які в різні історичні епохи населяли простори Російської держави
Археографічна комісія київська
див. Тимчасова комісія для розгляду давніх актів
Археографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові
Створена 1896 за ініціативи та на чолі з Михайлом Грушевським (заступник — Іван Франко). Членом АК НТШ були Кость Левицький, Олександр Колесса, Степан Смаль-Стоцький, Кирило Студинський, Степан Томашівський, С.Джиджора, Мирон Кордуба. Згодом членами археографічної комісії стали Володимир Антонович, Дмитро Багалій, В. Я. Гнатюк, Іван Каманін, В’ячеслав Липинський, Микола Василенко та інші. Започаткувала серійні видання «Жерела до історії України-Руси» (11 томів) та «Пам’ятки українсько-руської мови та літератури» (8 томів). Після Першої світової війни та поразки національно-демократичної революції в Галичині АК НТШ фактично припиняє діяльність і багато її членів на чолі з М. Грушевським включаються в організацію АК ВУАН.
Археографічна комісія Центрального архівного управління УСРР
наукова установа, створена наприкінці 1928 при Центральному архівному управлінні УСРР для науково-методичного керівництва роботою архівів та видання архівних документів з історії революційного руху, Жовтневої революції і громадянської війни в Україні, соціально-економічної історії та класової боротьби в Україні, історії фабрик та заводів України. В 1931—1934 через репресії поступово припинила свою діяльність. Діяла в Харкові, мала філію в Києві, наукові осередки в Одесі та Житомирі. Керівником АК ЦАУ були Михайло Рубач, Р. Шпунт та С. Семко (з 1931), вченими секретарями — Микола Горбань (1929–1930), М. Васильєва (1930), П. Білик (1930–1932). Мала 3 секції: архівознавчу (керівник В. Веретенников, вчений секретар П. Білик), видання джерел із соціально-економічнох історії України (кер. Г. Карпенко, вчений секретар М. Горбань) та видання історико-революційних пам’яток (керівник М. Рубач, вчений секретар М. Васильєва); а також постійні й тимчасові комісії для виконання спеціальних завдань. В АК ЦАУ працювало понад 50 науковців, у тому числі Дмитро Багалій, Віктор Барвінський, П. Клименко, І. Кравченко, О. Оглоблин, В. Романовський та інші. Опублікувала 12 видань, в тому числі 2 довідники, 9 збірок документів, зокрема «Архів Запорозької Січі: Опис матеріалів» (К., 1931), «Резолюції Всеукраїнських з’їздів Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів (від I до XIII з’їзду Рад)» (Х., 1932), «III Всеукраїнський з’їзд Рад (6— 10 березня 1919 року): Стенографічний звіт» (Х., 1932), «Повстання селян у селі Турбаях (1789—1793 роки): Матеріали до історії селянських повстань на Україні» (Х., 1932) та 8 номерів журналу «Архів Радянської України».
Археографічна школа Університету Святого Володимира
Наукова археографічна школа Університету Святого Володимира
Археографія
наукова дисципліна, що займається опрацюванням і введенням у науковий обіг писемних історичних джерел
Архивная летопись Донбасса»
періодичне видання з питань архівознавства, що випускає Державний архів Донецької області.
Архивное дело»
історико-архівознавчий журнал, що виходив 1923—1941 з перервою 1924 і 1934, усього вийшло 58 випусків. Орган Центрального архіву РСФРР (1923–1928), Центрального архівного управління РСФРР (1929–1933), Центрального архівного управління СРСР та Центрального архівного управління РСФРР—РРФСР (1935–1937), головного архівного управління НКВС СРСР (1938–1941). Друкував інструкції, обіжники, постанови центральних архівних органів РСФРР—РРФСР та СРСР; матеріали з’їздів та конференцій архівних працівників СРСР, у тому числі всеукраїнських архівних нарад та з’їздів; статті з теорії та практики архівознавства; висвітлював стан архівної справи в республіках СРСР та за кордоном; давав короткі огляди фондів архівів, документальних та архівознавчих видань, зокрема журналу «Архівна справа» та окремих публікацій українських архівістів.
Архивные юноши»
збірне прізвисько освічених молодих людей, що служили в 1820-х роках в Московському архіві Колегії закордонних справ. Вираз було придумано Сергієм Соболевським для товаришів по службі свого покоління, прийнятих в архів на початку 1820-х років, але іноді поширюється ширше на молодих працівників архіву усього періоду його існування.
Архивный работник»
періодичне видання з питань архівознавства.
Архів
організація, що здійснює інформаційну діяльність, головною метою якої є комплектування та зберігання фонду архівних документів (несучасних документів, що мають незмінну цінність) і видача їх користувачам відповідно до їх інформаційних потреб
Архів Ватикану, Архіви Ватикану
фонд, що зберігається у Ватикані
Архів видань
упорядкована множина видань, які підготував і/чи опублікував конкретний ЗМІ, з засобами доступу до них. Архіви видань можуть зберігатися на традиційних (паперових) та комп'ютерних носіях інформації.
Архів відомчий та галузевий
архів, який перебуває в безпосередньому підпоряд-куванні відомчої організації, що не входить до системи державної ар-хівної служби чи є структурним підрозділом установи.
Архів Галицького намісництва
фонд Галицького намісництва (ф. 146 в ЦДІАЛ), що налічує понад 200 тис. од. зб. за 1772–1921 рр. Однак хронологічно фонд охоплює значно ширший період: багато громад, організацій і приватних осіб для підтвердження своїх майнових чи станових прав подавали Намісництву давні документи (з 1448 р.). Намісництво, його численні комісії і комітети в результаті своєї діяльності створили величезну кількість документів, які є достатньою базою для вивчення державного устрою, економіки й сільського господарства, суспільно-політичного життя, культури, науки, освіти, охорони здоров’я. Багато документів цього періоду стосуються міжнародної політики, воєн, розвідки й контррозвідки, революцій, повстань. Розвиток і утвердження капіталізму в сільському господарстві Галичини можна досліджувати завдяки багатьом документам про скасування панщини 1848 р.
Архів Генеральної військової канцелярії
фонд, що зберігається в Центральному державному історичному архіві України
Архів греко-католицьких митрополитів
???
Архів гродських і земських актів у Львові (Земський архів)
за розпорядженням крайового трибуналу в 1783 р. австрійська адміністрація почала надсилати до Львова майже з усіх міст Галичини актові книги ліквідованих гродських і земських судів. Для розміщення цих книг крайова адміністрація виділила приміщення колишньої бібліотеки Бернардинського монастиря. З 1784 р. акти почали надходити до Львова. Того ж року для охорони актових книг було призначено відповідальну особу. У 1828 р. в історичному архіві Львова зберігалося 15323 томи книг.
Архів державний
Архів, створений і фінансований державою (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять).
Архів дипломатичний, Архіви дипломатичні
сукупність документів і матеріалів, які утворюються у процесі діяльності відомства закорд. справ країни та її представництв за кордоном або тільки стосуються цієї діяльності, але походять з ін. джерел. А. д. є частиною держ. архівів. Підпорядковуються відповідним інституціям д-ви. Остання регламентує доступ до дип. документів і умови праці з ними. У міжнар. праві статус цих документів визначається Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 та Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів та державних боргів 1983 (див. у ст. Правонаступництво). Зокрема, Конвенція 1961 встановлює, що архіви і документи дип. представництв є недоторканними у будь-який час і незалежно від їх місцезнаходження (ст. 24).
Архів електронний
???
Архів зі змінним складом документів
архів, який зберігає документи протягом встановлених строків, після чого частина їх підлягає передаванню у відповідний архів для постійного зберігання.
Архів Карт у Львові
архів карт і планів у Львові, який понад 100 років існував як самостійна установа, було приєднано в 1931 р. до Державного архіву у Львові (Archiwum Państwowe we Lwowie).
Архів князя Воронцова
збірка документів (автобіографічні записки, листування тощо) фамільного архіву графів (з 1845 – князів) Воронцових, цінне джерело з історії зовнішньої і внутрішньої політики Російської імперії 18 – серед. 19 ст.
Архів Коша Нової Запорозької Січі
зібрання документів т. з. Нової Січі (1734— 75). Окр. з них виходять за ці хронологічні межі. Серед документів архіву — універсали та листи гетьманів, ярлики крим. ханів, трактати та угоди з Польщею, Туреччиною, Кримом, матеріали посольств, слідчих комісій та комісій по розмежуванню кордонів, грамоти рос. царів, суд. справи, актовий матеріал тощо.
Архів механічної документації (АМД/АDM) Республіки Польща
Див. Національний цифровий архів (польск. Narodowe Archiwum Cyfrowe)
Архів Міністерства оборони СРСР
див. Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації
Архів нових актів у Варшаві
польська наукова установа, діє з 1919
Архів Південно-Західної Росії
Архив Юго-Западной России, збірник документів з церковної, політичної та економічної історії України і Білорусії 13–18 ст. (1859-1914, 35 тт., 36 кн.)
Архів помісного приказу
Діловодство Помісного наказу (чолобитні, довідки, матеріали судових допитів, описи земель, писцеві книги, казки генерального двору та ін. ) дійшло до нас у величезному числі стовпців і книг, майже зовсім не описаних і не вивчених; велика частина цього матеріалу зосереджена в Московському архіві міністерства юстиції. З точки зору джерелознавства – це матеріал величезної ваги, оскільки зберігає відомості про описування та межування земель у Росії з ХV до кінця ХVІІ ст.
Архів Радянської України»
історико-архівознавчий журнал, орган Центрального архівного управління УРСР Створений на основі журн. "Радянський архів" і "Бюлетеня Центрального архівного управління УРСР". Виходив 1932-33 у Харкові. Друкував документальні матеріали з історії революц. руху і рад. будівництва на Україні, статті з теорії і практики архівознавства. Вийшло 8 номерів.
Архів розрядного приказу
У Розрядному приказі Росії складалися розписи придворних церемоній (прийоми іноземних послів, весілля членів великокнязівських і царських сімей та їх родичів, пожалування в чини), він займався розглядом місницьких суперечок.
Архів Святійшого Синоду Російської Православної Церкви (1721–1917)
з 1721 до серпня 1917 р. Святійший правлячий синод був вищим державним органом церковно-адміністративної влади Російської імперії, що замінив собою патріарха у частині загальноцерковних функцій та зовнішніх зносин (номінально існував до 1 лютого 1918 р.).
Архів уніатських митрополитів
архів греко-католицьких митрополитів, який після ліквідації Греко-католицької церкви Російської імперії у 1840-х було перевезено з Радомишля до Петербурга
Архів Ярослава Мудрого
???
Архів-музей
архівна установа, що виконує функції архіву та музею
Архів-музей Української православної церкви
заснований у 1966 з ініціaтиви Патріарха Мстислава у м. Баунд-Брук (штат Нью-Джерсі, США)
Архіваріус
охоронець архівних матеріалів, співробітник архіву.
Архіваріус»
інформаціний вісник Державного архіву Тернопільської області.
Архіви Гетьманщини
архіви, створені за часів Гетьманщини.
Архіви літературні
архівосховище, в якому зберігається документи і матеріали з історії української літератури
Архіви України
науково-практичний журнал Державного комітету архівів України, виходить з 1947
Архівіст
науково-популярний часопис Спілки архівістів України, видається з 1991
Архівіст
1) фахівець у галузі архівної справи; 2) працівник архіву, який виконує роботи, пов'язані з архівними технологіями
Архівіст: Вісник САУ»
У жовтні 1991 р. започатковано видання інформаційного бюлетеня "Вісник САУ", який у 1999 р. перетворено на науково-популярний часопис "Архівіст: Вісник САУ" (відп. редактор - д.і.н., проф. І.Б. Матяш).
Архівіста польські» («Archiwista Polski»)
Щоквартальний "Польський Архіваріус" продовжує традицію Бюлетеню "Архівіст", що публікується Асоціацією польських архівістів з червня 1965 р. Бюлетень містить новини та інформацію про діяльність Асоціації та дискусійні і полемічні матеріали, теорію і практику архівної справи в Польщі і за кордоном.
Архівістика
архівознавство та архівна справа в їх єдності
Архівна довідка
– документ архівної установи, оформлений відповідно до законодавства, що містить інформацію про предмет запиту на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових даних (Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», ст. 1); − офіційно засвідчений документ, що містить інформацію про предмет запиту на підставі архівних документів із зазначенням пошукових даних цих документів (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять).
Архівна евристика
спеціальна архівознавча дисципліна, що вивчає теорію, методику і практику пошуку архівної інформації.
Архівна електронна справа
Див. Електронна справа
Архівна інформація
сукупність первинної та вторинної документної інформації архівів.
Архівна кліматологія
прикладна галузь знань, що вивчає засоби оптимізації температури та вологості в приміщеннях архівів.
Архівна колекція
архівний фонд офіційного чи особового походження, утворений із розрізнених документів об’єднуванням за однією або декількома ознаками (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Це сукупність окремих архівних документів різного походження, що мають наукову, історико-культурну цінність і об'єднані за однією або кількома ознаками (тематичною, авторською, хронологічною, номінальною тощо). Наприклад, в архіві Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС зберігається колекція звітів з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, виконаних різними організаціями, але пов'язаних тематично з проблемою пом'якшення наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. (ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (Правила, п.7.1.3) N 16 від 16.03.2001)
Архівна комісія МНО УНР
мі¬ж¬ві¬до¬м¬чий на¬у¬ко¬во-¬до¬ра¬д¬чий па¬м’я¬т¬ко¬о¬хо¬рон¬ний ор¬ган у скла¬ді МНО УНР. Створений 30 сер¬п¬ня 1919 р. у Ка¬м’я¬н¬ці-Подільському.
Архівна копія (архівознавство)
повне відтворення усього тексту архівного документа, засвідчене архівом (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять).
Архівна освіта в Україні
Організація архівної освіти та післядипломної підготовки архівістів належать до пріоритетних завдань Державної архівної служби України та державних архівних установ. Нині в Україні налічується більше 15 вищих навчальних закладів, де ведеться підготовка кадрів для архівних установ. Дисципліни архівознавчого та документознавчого циклу викладаються на історичних і юридичних факультетах, в інститутах державного управління, інформаційних систем та технологій університетів і академій. На підставі угод між архівними установами та вищими навчальними закладами, що займаються підготовкою архівознавців та документознавців, студенти проходять обов’язкову практику в архівах. Щорічно близько 20 тис. студентів, аспірантів, докторантів, викладачів працюють у читальних залах державних архівних установ. Водночас навчальні заклади, що проводять підготовку архівістів та документознавців, залучають до викладання фахівців-архівістів - працівників державних архівних установ.
Архівна періодика в Україні
Засіб масової комунікації в сфері архівної справи
Архівна система
сукупність основоположних принципів організації і управління архівною справою, способів та технології її ведення, що забезпечують цілісність і скоординованість функціонування архівної галузі
Архівна справа
галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює питання діяльності юридичних і фізичних осіб, пов’язані із нагромадженням, обліком, зберіганням архівних документів та використанням відомостей, що в них містяться
Архівна справа»
історико-архівознавчий журнал, орган Центрального архівного управління УРСР. Журнал виходив 1926- 31 у Харкові. Публікував статті з теорії, історії та практики архівної справи, документальні матеріали з історії революц. руху, екон. розвитку України тощо. В додатку до "А. с." - "Червоному архіві" друкувалися переважно матеріали з історії України в дореволюц. часи. Вийшло 15 номерів.
Архівна статистика
збирання, оброблення й аналіз інформації, що характеризує кількісні аспекти архівної справи.
Архівна термінологія
система наукових термінів, яка відбиває сутність архівознавства та архівної справи.
Архівна україніка
архівні документи, що стосуються історії України й українського народу.
Архівна україніка в Канаді
архівні документи, що стосуються історії України й українського народу.
Архівна установа
архів або інша установа, яка керує і (або) виконує науково-дослідну й інформаційну діяльність в архівній справі
Архівне джерело
архівний документ, що став предметом наукового дослідження.
Архівне законодавство
галузь законодавства, що регулює зберігання, доступ і захист архівних документів та організацію архівів у державі.
Архівне зібрання
архівна колекція, створена архівом.
Архівне надбання
єдине архівне надбання двох чи більше країн, яке не може бути фізично розділене без порушення його цілісності.
Архівне описання, описова стаття
структурована вторинна архівна інформація, що є результатом архівного описування, поданим у вигляді описової статті архівного довідника (ДСТУ 4331:2004. Правила описування архівних документів).
Архівне описування; описування архівних документів
відбирання й фіксування в описовій статті інформаційних характеристик об’єкта описування (архівних документів, групи документів, архівного фонду, групи архівних фондів) (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять); − процес створювання й організування вторинної архівної інформації аналітико-синтетичним опрацюванням первинної архівної інформації та отриманих з інших джерел відомостей про документи (від фондоутворювача, з облікових та інших архівних документів цього та інших архівів, від фахівців-експертів і (або) літератури з відповідних галузей знань тощо) (ДСТУ 4331:2004. Правила описування архівних документів).
Архівне термінознавство
наукова дисципліна архівознавчого циклу, предметом якої є архівна термінологія, її історія і теорія, кодифікація і нормалізація.
Архівне управління при Раді Міністрів УРСР
державний орган управління архівною справою в УРСР у 1960–1974
Архівний витяг
витяг з архівного документа, засвідчений архівом (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять).
Архівний відділ міської ради (установа сільської, селищної ради)
Архівна установа сільської, селищної, міської ради (Трудовий архів) створюється для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових та інших правовідносин юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду. (Про затвердження Типового положення про архівну установу сільської, селищної, міської ради для [...] Мін'юст України; Наказ, Положення від 02.06.2014 No 864/5) Архівні документи передаються до Трудового архіву у разі припинення діяльності юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, а також у випадках, визначених законодавством.
Архівний відділ районної державної адміністрації
Архівний відділ районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації, створюється головою районної державної адміністрації і підзвітний та підконтрольний голові районної державної адміністрації та відповідно Державному архіву при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, державному архіву області, Держкомархіву. Основними завданнями відділу є: реалізація державної політики в галузі архівної справи, здійснення управління архівною справою на території району; координація діяльності державних органів, підприємств, установ, організацій з питань архівної справи і діловодства; забезпечення поповнення Національного архівного фонду документами місцевого походження, їх державної реєстрації, обліку, зберігання та використання їх інформації. (Про затвердження Типового положення про архівний відділ районної державної адміністрації Кабінет Міністрів України; Постанова, Положення від 28.12.1998 No 2086)
Архівний вісник»
Інформаційний бюлетень Державного архіву Чернігівської області
Архівний довідник
довідник, призначений для розкривання складу і змісту архівних документів та їх пошуку (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять).
Архівний документ
– документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часу створення і місця зберігання та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об’єкт рухомого майна (Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», ст. 1); – документ, що припинив виконувати функцію, задля якої був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на його цінність для особи, суспільства чи держави, а також для власника, зокрема і як рухоме майно (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять).
Архівний каталог
архівний довідник, в якому інформацію систематизовано відповідно до обраної схеми класифікації (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять).
Архівний менеджмент
??? Архівний опис архівний довідник, призначений для обліку та розкривання змісту одиниць зберігання, одиниць обліку, закріплювання їх систематизації всередині фонду (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Архівний підрозділ установи структурний підрозділ або структурно не відокремлена дільниця, що здійснює тимчасове зберігання документів установи (установ системи, галузі), доки їх не передають до державного архіву або на знищення. Архівний покажчик архівний довідник, що містить систематизований перелік об’єктів чи явищ, згадуваних в архівних документах, із зазначенням пошукових даних цих документів (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Архівний пошук (виявлення архівних документів) розшук і відбір архівної інформації відповідно до запиту за архівними довідниками й архівними документами. Архівний примірник видання Примірник вітч. видання, який зберігається навічно в нац. бібліотеці і держ. фондосховищі (в Україні - Книжкова палата) і який не можна ні видавати за їх межі, ні виключати з фонду. Архівний путівник архівний довідник, короткі відомості про документи одного або декількох архівів. Видами путівника є: путівник по архівах, путівник по фондах архіву (ів), короткий довідник по фондах архіву (ів), тематичний путівник по фондах архіву (ів). Путівник по архівах (архіву) - вид путівника по фондах архівів, систематизований перелік архівів з характеристикою зберігаються в них документів. Він може включати інформацію про всі архівні установи, музеях, бібліотеках та інших архівосховищах, що здійснюють постійне зберігання документів. Об'єктом опису в путівнику по архівах виступає архів або будь-яке з перерахованих вище сховищ документів. Характеристика архіву в путівнику по архівах складається: з назви архіву (повного та скороченого), адреси архіву (повні адресні дані), кількості фондів на паперовій основі, обсягу фондів на паперовій основі, крайніх дат документів на паперовій основі, історичної довідки, анотації. Вона може містити список виданих довідників. Архівний фонд сукупність архівних документів, сформована архівною установою на підставі зв’язку між документами і (або) їх створювачами (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять; ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять). 1) комплекс документів, історично або логічно пов'язаних між собою, що утворилися в результаті діяльності певної установи або особи; 2) основний підрозділ класифікації архівних документів на рівні незалежного цілого, що має одного фондоутворювача; 3) основна одиниця обліку документів НАФ. Архівний фонд НАН України формується з документів, що утворилися в результаті науково-дослідної, науково-технічної, науково-організаційної та управлінської діяльності академічних установ, колекцій і архівів видатних вчених НАН України Архівний шифр умовні позначки, які містять назву архіву, номери архівного фонду, архівного опису, одиниці зберігання чи одиниці обліку (ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять). Архівні губернські комісії регіональні установи археографічного профілю у Російській імперії Архівні електронні сервіси особливий різновид інформаційних послуг, пов’язаний із задоволенням інформаційних потреб широких верств населення шляхом надання архівною установою архівної інформації у формі електронного документу.
Архівні зібрання України
серія спеціальних довідників Державного комітету архівів України, що виходить з 2000
Архівні кореспонденти
У травні 1926 р. Перший Всеукраїнський з’їзд архівних працівників у Харкові ухвалив рішення про необхідність розбудови мережі архівних кореспондентів. 10 лютого 1927 р. ЦАУ УСРР затвердило для них спеціальну інструкцію. Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. інститут архівних ко респондентів в УСРР став ефективною формою громадського сприяння збереженню національної архівної спадщини. Відповідно до інструкції, інститут архівних кореспондентів засновувався переважно в колишніх окружних, повітових містах і всіх районах. До складу архкорів залучалися особи, насамперед із числа місцевих вчителів, бібліотекарів, музейних, краєзнавчих й інших працівників культури, студентів вищих шкіл, які не були співробітниками окружного архівного управління та не отримували там платні. Їх завданням було, головним чином, виявлення «безпритульних» архівних матеріалів, яким загрожувало знищення. Також архівні кореспонденти повинні були інформувати й пропагувати серед широких верств населення науково-історичне та практичне значення архівів шляхом розміщення статей і заміток у пресі, а також проведення бесід.
Архівні та бібліографічні джерела української історичної думки
серійне видання Українського науково-дослідного інститута архівної справи та документознавства
Архівні технології
сукупність методів виконання комплексу послідовних і взаємопов'язаних робіт з архівними документами, спрямованих на забезпечення їхньої збереженості й використання ретроспективної документної інформації.
Архівно-бібліотечна секція Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини
Першим радянським державним органом управління архівною справою стала створена в січні 1919 р. у Харкові Архівно-бібліотечна секція (керівник В. О. Барвінський), що діяла у складі Всеукраїнського комітету охорони пам'яток мистецтва і старовини (ВУКОПМИС). На секцію покладалися завдання організації і централізації архівної справи, облік і раціональний розподіл документів між архівами; збирання відомостей про документи українського походження в зарубіжних архівах; здійснення контролю за відбором документів на постійне зберігання; популяризація архівної справи; підготовка кадрів. Секція поділялася на чотири підвідділи: архівознавства (теорії архівної справи); контрольно-експертний (з відбору документів для зберігання і утилізації); адміністративно-технічний; архівного фонду. Після того як роботу секції перенесено до Києва, її очолив В.Л. Модзалевський (квітень - червень 1919 р.).
Архівно-книжно-бібліотечний відділ Головного управління у справах мистецтв та національної культури Міністерства народної освіти Української держави
Організований у квітні 1918 р. архівно-книжно-бібліотечний відділ Головного управління у справах мистецтв та національної культури Міністерства народної освіти Української Держави, що його очолював В. Л. Модзалевський (квітень1918 р. - січень 1919 р.), зосередив зусилля на вдосконаленні засад і практичному здійсненні архівної реформи.
Архівознавець
фахівець з архівознавства.
Архівознавства кабінет (КА ЦАУ)
перша українська науково-дослідна установа в галузі архівної справи. Створена як відділ Центрального архівного управління УСРР в червні 1930 р.
Архівознавство
комплексна наукова дисципліна та система знань, що вивчає теорію, історію і практику архівної справи, її правові та економічні засади
Архівознавство електронне
???
Архівознавчий науково-інформаційний збірник»
Видання Центрального архівного управління УРСР. Один випуск був виданий в 1937.
Архівологія
комплексна дисципліна на стику джерелознавства та архівознавства, займається виявленням і розробленням найважливіших комплексів джерел з історії архівної справи та архівів
Архівософія
комплексна дисципліна на стику архівознавства, методології та теорії наукознавства і філософії, що вивчає архіви як інформаційну мегасистему загальнопланетарного характеру
Архівосховище
спеціально обладнане приміщення, призначене для зберігання архівних документів
Архівування
Див. Стиснення данних
Архівування електронних видань
ознака інтернет-журналістики, яка полягає в можливості зберігати в мережі матеріали усіх попередніх чисел часопису в певній логічній файловій структурі
Архітектоніка видання
???
Асиметрія комунікаційних ресурсів
поняття зі сфери міжнародних новин, що означає однобічність руху інформаційних потоків, новин і фільтрацію їх вмісту в інтересах інформаційних монополій та пов'язаних з ними держав або олігархічних груп
Асиметрія у міжкультурній комунікації
помітні відмінності в міжкультурній компетенції одного з учасників міжкультурної комунікації, які впливають на її ефективність
Асоціація спортивних журналістів України
національна організація, створена на Всеукраїнському з’їзді українських спортивних журналістів 26.06.1999. Належить до Міжнародної асоціації спортивної преси.
Асошіейтед Прес
американське інформаційне агентство, діє з 1848
Астерікс
друкарський знак у формі зірочки (*), який використовують на письмі для позначення посилань та для відокремлення заголовка від підзаголовка
Астрономічний атлас
Атлас карт зоряного неба.
Астротерфінг
формування та підтримка штучної громадської думки
Атен, Ежен
(1809–1893), бібліограф, історик періодичних видань, Франція
Атетеза
доказ необґрунтованого приписування авторства твору певній особі
Атланті (журнал)
часопис
Атлас (альбом)
альбом зображень різних об’єктів (карти, креслення, малюнки та інше), що пропонується з метою навчання або практичного використання
Атлас анатомічний
атлас із зображенням органів і частин людського тіла
Атмосфера спілкування
комплексна лінгво-психо-соціокогнітивна категорія спілкування, пов'язана з емпатичними характеристиками інтерактивних процесів у комунікації. А. с. формує величезна кількість чинників лінгвального та позалінгвального характеру. А.с. може сприяти чи ускладнювати міжособистісну інтеракцію, зокрема міжкультурне спілкування.
Атомиздат"
спеціалізоване вид-во Держкомвидаву СРСР, Москва, осн. в 1957 як вид-во Гол. управління з використання атомної енергії при Раді Міністрів СРСР, в 1960 - 63 - Госатоміздат, з 1963 - А. Випускає науково-техніч., виробництв., довідкову, науково-популярну літературу з ядерної фізики, фізики елементарних частинок, фізики плазми, ядерній енергетиці, ядерному сировині, по радіаційній фізиці твердого тіла, з радіології та радіобіології та ін. Видає серії та бібліотеки: "Техніка ядерних реакторів" (з 1976), "Фізика ядерних реакторів" (з 1974), "Радиоизотопная автоматика" (з 1975), "Бібліотека інженера атомної електростанції" (з 1979), "Бібліотека з ядерної електроніці" (з 1978), "Атомно-воднева енергетика і технологія" (з 1978) та ін .; періодичні збірки: "Ізотопи в СРСР" (з 1965, до 1980 вийшло 56 випусків), "Питання теорії плазми" (з 1963, 10 випусків) та ін .; журнали. У 1979 - 169 книг і брошур тиражем св. 2,2 млн. прим. У 1981 об'єднано з вид-вом "Енергія" і стало зв. "Енергоіздат".
Аудит комунікацій
комплексна стороння оцінка внутрішніх і зовнішніх комунікацій підприємства (проекту), інструмент розробки та реалізації стратегічних планів.
Аудит комунікаційний
(англ. communication audit) процес збору всіх комунікаційних матеріалів, їх сортування, порівняння та остаточне визначення на предмет виконання ними своїх функцій.
Аудиторія
1) місце проведення лекцій; 2) група, що сприймає певне повідомлення
Аудиторія глядацька (глядачі)
потенційна чи реальна аудиторія реципієнтів (одержувачів інформації), що сприймають або готові сприймати візуальну інформацію (кіно, телебачення та ін. зорові образи).
Аудиторія журналістики
загальна назва споживачів інформаційної продукції. Формально слово «аудиторія» мало б вживатися лише по відношенню до радіослухачів, бо тільки вони слухають і чують журналістські твори.
Аудиторія ЗМІ (аудиторія засобів масової інформації)
див. аудиторія журналістики.
Аудиторія інформаційна
(audience for information) - диференційовані за різними ознаками (віковим, соціальним, освітнім, расовими, гендерними, національним та ін.) групи людей, що контактують з інформацією.
Аудиторія масова
(mass audience) - споживачі інформації поширюваної засобами масової комунікації.
Аудиторія медійна
(media audience) - диференційовані за різними ознаками (віковим, соціальним, освітнім, расовими, гендерними, національним та ін.) групи людей, що контактують з медіатекстами.
Аудиторія слухачів (слухачі)
потенційна чи реальна аудиторія, приймаюча або готова приймати певну інформацію за допомогою слуху (радиоаудитория, учасники мітингів та ін.).
Аудиторія телебачення (телеглядачі)
загальна кількість глядачів, що мають можливість дивитися програми телебачення. Розрізняють реальну і потенційну аудиторію конкретної передачі, програми і телебачення в цілому.
Аудиторія цільова
(англ. target audience): а) конкретна група людей з певними демографічними, географічними, психологічними, поведінковими та ін. характеристиками, відносинами і перевагами; б) в рекламі та зв'язках із громадськістю - група людей, які отримують маркетингові послання і володіють значним потенціалом для реакції на ці послання.
Аудиторія читацька (читачі)
потенційна чи реальна аудиторія певних друкованих засобів масової інформації (газет, журналів, прес-релізів та ін.).
Аудиторний зріз
Мета рекламного дослідження, що визначає характеристики аудиторії: стать, вік, сімейний стан, освіта і т.п.
Аудіметр
електронний пристрій для збору відомостей про смаки і вподобання телеглядачів
Аудіовидання
видання, що включає в якості додатку, доповнення, ілюстрації звукозапис, або видання, осн. матеріалом якого є звукозапису, а текст і зображення носять супровідно-пояснювальний характер.
Аудіовізуальне видання
видання, що включає аудіовізуальний твір (одне або декілька) як осн. матеріалу або в якості додатку, доповнення, ілюстративного, навчального матеріалу.
Аудіовізувальна продукція
фільми, кліпи та інші матеріали, в яких поєднуються зоровий і звуковий уплив на аудиторію
Аудіосприйняття
здатність людини до виявлення в медіатексті смислових, образних взаємозв'язків між одиницями звукового ряду
Аудіотекст
повідомлення (радіопередача, звукозапис та ін.), викладене в будь-якому вигляді та жанрі, і призначене для слухового сприйняття аудиторією
Аудіювання ЗМІ
(< лат. audio - чую, слухаю) - перевірка достовірності даних про тиражі газет і журналів. За кордоном А. (або аудит) ЗМІ проводять незалежні спеціальні організації. До прикладу, у СІЛА і Канаді А. займається Audit Bureau of Circulations (створ, у 1914 р.), фінансована великими рекламними агенціями, рекламодавцями і власне видавцями. В Україні відомості про реальний наклад періодичних видань зазвичай можна отримати у типографіях. У медіаплануванні під А. розуміють визначення соціального і вікового складу аудиторії видання, телепрограми, радіостанції, сайту в Інтернеті.
Афініті
емоційний фон в процесі комунікації
Афінський кодекс
(кодекс міжнародної асоціації зв'язків з громадськістю - ІПРА). Від членів ІПРА потрібне дотримання етичного кодексу, відомого як Афінський кодекс, оскільки він був прийнятий в Афінах Генеральною асамблеєю ІПРА у травні 1965. В нього були внесені деякі зміни в квітні 1968 Афінський кодекс був також прийнятий СЕПР (Європейською конфедерацією ПР) в 1965.
Афіша (оголошення)
рекламне або довідкове аркушеве видання з інформацією щодо певного культурного заходу (події), призначене для розклеювання
Афішна тумба
спеціальна споруда циліндричної форми, призначена для розміщення рекламних текстів.
Афішні шрифти
типографські шрифти дуже великих кеглів (більше двох квадратів), що вживаються в високого друку при оформленні афіш та плакатів.
Ашетт, Луї Крістоф Франсуа
(1800–1864), видавець, засновник найбільшого французького багатогалузевого видавництва Hachette (1826), яке діє дотепер, Франція